06 січня 2025

Царі-Маґи (Ґабріеле д'Аннунціо)

Царі-Маґи

 

   Переклад сонета Ґабріеле д'Аннунціо "I Re Magi". Подекуди можна прочитати (напр., тут), що, буцімто, сонет увіходить до opus magnum д'Аннунціо "Laudi" ("Прослави"). Проте в оцифрованому тексті "Laudi" у Вікіджерелах цього вірша немає та й не мало би бути, бо в період створення "Laudi" (1895-1912; за винятком п'ятої книги, яку було включено до збірки посмертно) д'Аннунціо відзначався виразним антихристиянським настроєм і потеплів до християнства лише наприкінці життя (можливо, після Латеранських угод 1929 р.; докладніше див. тут). Тому, не знайшовши точнішої інформації, я припускаю, що вірш було створено в 1930-х.

 

Світла за́грави-хвилі
Побожну озорили
Ніч, у млі заясніли
на милі, й милі, й милі...

О, Новина у Силі!
Маріїн Цвіте милий!
Мелос луна несмілий,
всюди лілії білі!..

Свище борві́й-примара,
не омина ні звора*,
гласять ангели в хорі;

і зрим ми Бальтазара,
Ка́спера й Мельхіора,
і смоли**, й злото, й зорі...



* — всі словники подають форму ґенетиву "звору", проте численні приклади з народної творчости та красного письменства (1, 2, 3, 4, 5, 6...) показують, що так само поширеною (чи навіть поширенішою) є форма "звора"

** — ладан і мирра


   Ориґінал:

Una luce vermiglia***
risplende nella pia
notte e si spande via
per miglia e miglia e miglia.

O nova meraviglia!
O fiore di Maria!
Passa la melodia
e la terra s’ingiglia.

Cantano tra il fischiare
del vento per le forre
i biondi angeli in coro;

ed ecco Baldassarre,
Gaspare e Melchiorre,
con mirra, incenso ed oro.



*** — рядок є цитатою з "Божественної Комедії" (Пекло, 3.134):

La terra lagrimosa diede vento,
che balenò una luce vermiglia
la qual mi vinse ciascun sentimento;
e caddi come l'uom cui sonno piglia.

   Дослівний переклад:

Заплакана (инакше: Сльозоточива) земля видала вітер,
який засяяв багряним світлом,
що здолало в мені всяке чуття;
і я впав, як людина, що її змагає сон.

   Тут ідеться про землетрус або виверження вулкана (в середньовіччі їхньою причиною вважалися підземні вітри). Таким чином, виходячи з дантівського образу, д'Аннунціо змальовує цілковито протилежну картину супокою. 
 
 
   P.S. Музика до вірша авторства нещодавно створеного неаполітанського реґі(ей)-гурту з досить дивною назвою "BANDA BERLUSCONI" (нічого більше про нього не знаю). Звісно, вона не надто пасує до настрою поезії д'Аннунціо, проте музиканти добре зрозуміли та відтворили будову сонета.
 

 
 

Царі-Маґи (Едмон Ростан)

Царі-Маґи

   

   Переклад сонета Едмона Ростана "Les Rois Mages" з посмертної збірки "Le Cantique de l'aile" ("Пісня крила"; 1922)

 
Загубили вони Зорю. А гублять чом
Зорю? Бо часом надто дивляться на неї...
Два Білії Царі, вельми вчені халдеї,
Нарисували кола на землі жезло́м.

Порахували щось зі схиленим чолом...
Та Зоря утекла, як тікають ідеї.
І ці двоє, що шлях їм лежав до Юдеї,
Заплакали під оксамитовим шатром.

А Цар Чорний, що мали до нього зневагу,
Сказав собі: "Втамуймо не нашу лиш спрагу.
Напоїмо тварин, щоб легше йти могли".

І коли він тримав цебра дужку мосяжну,
В люсте́рку неба, звідки верблюди пили,
Узрів Зорю летку, золоту й неосяжну.


Ориґінал:

Ils perdirent l’Étoile, un soir. Pourquoi perd-on
L’Étoile? Pour l’avoir parfois trop regardée...
Les deux Rois Blancs, étant des savants de Chaldée,
Tracèrent sur le sol des cercles, au bâton.

Ils firent des calculs, grattèrent leur menton...
Mais l’Étoile avait fui comme fuit une idée.
Et ces hommes dont l’âme eut soif d’être guidée
Pleurèrent en dressant les tentes de coton.

Mais le pauvre Roi Noir, méprisé des deux autres,
Se dit : « Pensons aux soifs qui ne sont pas les nôtres.
Il faut donner quand même à boire aux animaux. »

Et tandis qu’il tenait un seau d’eau par son anse,
Dans l’humble rond de ciel où buvaient les chameaux
Il vit l’Étoile d'or qui dansait en silence.


Поклоніння Маґів:
 
Геронімус Босх (бл. 1495; центральна стулка)

Геронімус Босх (бл. 1495; центральна стулка)


Домінікос Теотокопулос (Ель Ґреко; 1568-9)

Домінікос Теотокопулос (Ель Ґреко; 1568-9)


Пітер Паул Рубенс (точніше (як вимовляють самі фламандці) Рюбенш; 1628-9)

Пітер Паул Рубенс (точніше (як вимовляють самі фламандці) Рюбенш; 1628-9)


   👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/158-1-0-27366

Ні, не жаль ані за чим!

 Ні, не жаль ані за чим!       Переклад усесвітньо відомої пісні " Non, je ne regrette rien " (сл. Мішеля Вокера , муз. Шарля Ґаст...