Русини, єднаймо серця!
Славень русинів-українців за мотивами славня румеїв-еллінів України (сл. та муз. Доната Патрі́чі). Гадаю, саме таке написання прізвища є правильним, як засвідчують, окрім статті в посиланні, також і телефільм 1993 р. "Життя українських греків" (21:57), п'ятий випуск альманаху "Пирнэшу астру" ("Вранішня зоря", 2002; стор. 2, 3, 14, 64, 174-5), стаття 2018 р. про греків Приазов'я та инші джерела. Проте другий (1989, стор. 21) і третій (1991, стор. 6, 7) випуски "Пирнэшу астру", презентація видання перекладів мовами греків України вибраних поезій Шевченка (1993 р.; у вимові Рауля Чілачави, 3:42 та 34:57), "листок-сигнал" до 70-річчя митця, після якого він прожив лише 12 днів, і стаття у Вікіпедії подають форму "Патрича". Водночас у телефільмі "Чиста криниця" до того самого ювілею наявні обидва варіянти ("Патріча" (2:10:21, 2:22:53, 2:31:42, 2:38:41) і "Патрича" (2:07:27)), як і в колективній монографії "Грецький лінгвокультурний простір" 2021 р. ("Патрича" 16 разів і "Патріча" 5 разів).
Присвячую мученикам Донеччини та Надазов'я.
Русини, єднаймо серця,
Покиньмо страхи навісні!
Ми зве́ршим діла видатні,
Коли ми з'єднаєм серця!
Приспів:
Ми всі з однієї родини,
Ми, браття і сестри, — русини!
Вкраїна — наш сонячний дім!
Вперед, громадяни, ходім!
Хай чиста в нас буде душа!
За морем чи в колі господи
Несімо знамена свободи!
Хай радісна буде душа!
Приспів.
У злагоді маємо жить!
У тому лиш наше спасіння!
Наш Боже, даруй нам прозріння,
Навчи нас у злагоді жить!
Приспів.
Поезія-першоджерело "Εμπρός!"*:
Ρωμαίοι, σωρηυτέτ' σ' έναν τόπ',
Αφόβητα έχουμ' καρδής,
Να κάνουμ' πορούμ' χίλια δλης,
Αν είμασ', Ρωμαίοι, σ' έναν τόπ'.
Επωδός:
Μεις φύτρωσαμ' σ' έναν πατρίδα,
'γώ Έλληνας, 'σύ Ελληνίδα,
Ελλάδα — δικό μας το φως,
Εμπρός, πατριώτες, εμπρός!
Τ' ψυχή μας να εν καθαρή,
Τ' σημαία μας — ελευθερία,
Σ' Ελλάδα εν, στην Ουκρανία
Τ' χαρά μας να εν καθαρή.
Επωδός.
Μεις χρειάζετ' να ζούμ' φιλικά,
Αυτό εν για μας — σωτηρία,
Θεός 'ς μας πρατίσ', Παναγία
'ς μαθίσ' μας να ζούμ' φιλικά!
Επωδός.
* — я "підтягнув" текст до літературної димотики, виходячи з дещо димотизованого виконання Каци (слухайте нижче) та мого скромного розуміння. При цьому я не зміг з'ясувати час і місце першої публікації вірша. Єдине видання, яке я знайшов, міститься у вищезгаданому п'ятому випуску "Пирнэшу астру" (стор. 15; звісно, кирилицею) та за мовою є ближчим до харахло́тку, рідного малоянисольського діялекту Патрічі. Саме цю версію виконала Єлена Діаманді (тоді донецька співачка, нині живе в Нормандії та виступає у складі місцевого гурту "Horizon") на завершення вечора пам'яти Патрічі (2004/5 р.?; 1:59:45-2:03:02). Але оскільки запис Каци датується 1997 р., то, найімовірніше, поезію було десь надруковано раніше (ризикну без доказів припустити, що в газеті "Елліни України", заснованій у 1996 р., або в поетичній збірці братів Патріч (Георгія, Леоніда й Доната) "Дъиком ту астро" ("Моя зоря"; Донецьк, 1997)).
Виконання світлої пам'яти Тамари Каци́ з телефільму реж. Стельйоса Еліньядіса "ΤΑΜΑΡΑ" (запис 1997 р. з атенського Іро́діона, 11:51-16:17 у фільмі; там-таки слухайте її виконання останнього куплета з приспівом на сьомому фестивалі "Мега Йорти" у Чермалику того самого року, 5:52-7:40):
