О, Сонце долі!
Переклад усесвітньо відомої неаполітанської пісні "’O sole mio" (сл. Джованні Капурро, муз. Едуардо ді Капуа й Альфредо Мадзуккі (частка внеску кожного з двох останніх досі залишається предметом дискусії)). Згідно з популярною (особливо в Україні), проте непідтвердженою та неспростованою, леґендою (детальніше див. тут), Ді Капуа написав її музику буцімто під час ґастролей ув Одесі у квітні 1898 р.
Яка прекрасна сонцесяйна днина,
ясне́ повітря після непогоди!
Навколо свіже дихання природи...
Яка прекрасна сонцесяйна днина!
Приспів:
Та ліпше Сонце мені сія!
О, Сонце долі, краса твоя!
О, Сонце, о, Сонце долі,
краса твоя, краса твоя!
Іскряться шиби у вікні твоєму;
білизну праля миє та співає,
щоденну втому наче забуває...
Іскряться шиби у вікні твоєму.
Приспів.
Коли темніє та сідає сонце,
немовби тугу чорну я спиваю;
всю ніч віконце любе споглядаю,
коли темніє та сідає сонце.
Приспів.
Ориґінал:
Che bella cosa è na jurnata ’e sole,
n’aria serena doppo na tempesta!
Pe’ ll’aria fresca pare già na festa...
Che bella cosa na jurnata ’e sole.
Ritornello:
Ma n’atu sole cchiù bello, oi ne’,
’o sole mio sta nfronte a te!
’o sole, ’o sole mio
sta nfronte a te, sta nfronte a te!
Luceno ’e llastre d’’a fenesta toia;
’na lavannara canta e se ne vanta
e pe’ tramente torce, spanne e canta,
luceno ’e llastre d’’a fenesta toia.
Rit.
Quanno fa notte e ’o sole se ne scenne,
me vene quasi ’na malincunia;
sotta ’a fenesta toia restarria
quanno fa notte e ’o sole se ne scenne.
Rit.
Перший в історії запис пісні у виконанні леґендарного Енріко Карузо від 5.02.1916:
ясне́ повітря після непогоди!
Навколо свіже дихання природи...
Яка прекрасна сонцесяйна днина!
Приспів:
Та ліпше Сонце мені сія!
О, Сонце долі, краса твоя!
О, Сонце, о, Сонце долі,
краса твоя, краса твоя!
Іскряться шиби у вікні твоєму;
білизну праля миє та співає,
щоденну втому наче забуває...
Іскряться шиби у вікні твоєму.
Приспів.
Коли темніє та сідає сонце,
немовби тугу чорну я спиваю;
всю ніч віконце любе споглядаю,
коли темніє та сідає сонце.
Приспів.
Ориґінал:
Che bella cosa è na jurnata ’e sole,
n’aria serena doppo na tempesta!
Pe’ ll’aria fresca pare già na festa...
Che bella cosa na jurnata ’e sole.
Ritornello:
Ma n’atu sole cchiù bello, oi ne’,
’o sole mio sta nfronte a te!
’o sole, ’o sole mio
sta nfronte a te, sta nfronte a te!
Luceno ’e llastre d’’a fenesta toia;
’na lavannara canta e se ne vanta
e pe’ tramente torce, spanne e canta,
luceno ’e llastre d’’a fenesta toia.
Rit.
Quanno fa notte e ’o sole se ne scenne,
me vene quasi ’na malincunia;
sotta ’a fenesta toia restarria
quanno fa notte e ’o sole se ne scenne.
Rit.
Перший в історії запис пісні у виконанні леґендарного Енріко Карузо від 5.02.1916:
