Єрушала́їм

    

    Переклад пісні "Yerushaláïm" (сл. та муз. Шарля Азнавура) з альбому 1967 р. "Entre deux rêves" ("Межи двома снами (сновиддями, мріями, мареннями...)", див. також тут; перша пісня зворотного боку платівки). У цій статті пишеться, що пісню було створено на пошану перемоги Держави Ізраїлю в Шестиденній війні. Це звучить правдоподібно, бо вікіпедійна стаття про альбом каже, що останні пісні в ньому було записано в липні-вересні 1967, а війна відбулася на початку червня.

 

Щодня, щодня,
Як те дитя,
В думках тебе малюю,
Єрушала́їм!
Здаля, здаля
Дивлюся я
На скелю золотую,
Єрушалаїм!

Слідами краян,
Вогонь крізь туман
В очах своїх несучи,
З далеких морів,
Знайомих країв
У небезпеку йдучи,
До тебе прийшов
І ноги у кров
Я збив, Єрушалаїм!

Нас вберегти
Здатен лиш ти,
Встромивши в груди любов,
Єрушалаїм!
Та чи проб'є
Щастя моє
До мене дорогу знов?
Єрушалаїм!

Повстало все зло,
Щоб нас розмело,
І наших благань луна
Тривожить блакить,
Що здавна стоїть
Між нами, немов стіна.
Одначе росте
Надія на те,
Що любов колись
Оживе й злетить у вись
В тобі, Єрушалаїм!  

 

 

Ориґінал:

 

De temps en temps
Comme un enfant
Ma pensée te dessine
Yerushalaïm
De loin en loin
Tu n'es plus qu'un
Rêve qui tombe en ruine
Yerushalaïm

Tel ces émigrants
Dont les yeux brûlants
S'ouvrent à l'écho de ton nom
D'au-delà des mers
Souvent à travers
D'hostiles et dures régions
J'étais venu
Mains vides et pieds nus
À toi Yerushalaïm

 

Pour me garder
Tu as cloué
L'amour dans ma poitrine
Yerushalaïm
Où sont mes joies
N'y a-t-il pas
De bonheur sans épines?
Yerushalaïm

 

Tout s'est acharné
Pour nous déchirer
Et le brouillard de n(v?)os pleurs
A troublé l'azur
Élevant un mur
Entre son cœur et mon cœur
Mais j'ai en moi
L'espoir toutefois
Que l'amour encore
Renaisse et vive encore
Pour nous à (toi) Yerushalaïm

 

 

   Живий запис 1967 або 1968 р. (але навряд чи 1966, як подається на YouTube):

 

 

    Версія з платівки на 45 обертів (оркестр під орудою Крістіяна Ґобера):

 

 

 

    👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/161-1-0-23451

О, Сонце долі!

   Переклад усесвітньо відомої неаполітанської пісні "’O sole mio" (сл. Джованні Капурро, муз. Едуардо ді Капуа й Альфредо Мадзуккі (частка внеску кожного з двох останніх досі залишається предметом дискусії)). Згідно з популярною (особливо в Україні), проте непідтвердженою та неспростованою, леґендою (детальніше див. тут), Ді Капуа написав її музику буцімто під час ґастролей ув Одесі у квітні 1898 р.

 

Яка прекрасна сонцесяйна днина,
ясне́ повітря після непогоди!
Навколо свіже дихання природи...
Яка прекрасна сонцесяйна днина!

   Приспів:
Та ліпше Сонце мені сія!
О, Сонце долі, краса твоя!
О, Сонце, о, Сонце долі,
краса твоя, краса твоя!

Іскряться шиби у вікні твоєму;
білизну праля миє та співає,
щоденну втому наче забуває...
Іскряться шиби у вікні твоєму.

   Приспів.

Коли темніє та сідає сонце,
немовби тугу чорну я спиваю;
всю ніч віконце любе споглядаю,
коли темніє та сідає сонце.

   Приспів.


Ориґінал:

Che bella cosa è na jurnata ’e sole,
n’aria serena doppo na tempesta!
Pe’ ll’aria fresca pare già na festa...
Che bella cosa na jurnata ’e sole.

   Ritornello:
Ma n’atu sole cchiù bello, oi ne’,
’o sole mio sta nfronte a te!
’o sole, ’o sole mio
sta nfronte a te, sta nfronte a te!

Luceno ’e llastre d’’a fenesta toia;
’na lavannara canta e se ne vanta
e pe’ tramente torce, spanne e canta,
luceno ’e llastre d’’a fenesta toia.

   Rit.

Quanno fa notte e ’o sole se ne scenne,
me vene quasi ’na malincunia;
sotta ’a fenesta toia restarria
quanno fa notte e ’o sole se ne scenne.

   Rit.


   Перший в історії запис пісні у виконанні леґендарного Енріко Карузо від 5.02.1916:

 

 

   👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/161-1-0-27807

 На добраніч!

   

   Переклад серенади "Kalinìfta!" (сл. Віто Доменіко Палумбо, муз. народна). Вона de facto стала музичним символом салентійських греків, носіїв діялекту ґріко. Її виконанням у м. Мельпіньяно (на ґріко: "Ліпіньяна") традиційно з 1998 р. завершується фестиваль "La Notte della Taranta" ("Ніч Тарантула, або ж Ніч Пі́дзіки (салентійський різновид тарантели)").

 

 

Яка лагідна ніч і прекрасна,
та нема мені сну, ні спочину!
З-під вікна твого, люба, жадана,
тужним серцем до тебе полину...

Лиш у мріях тебе я кохаю,
та щодня все сильніше люблю!
Де стою, де ходжу, де блукаю, —
серце на́впіл тобою ділю!

Та ніколи мене не любила ти
і не мала жалю́ ні краплини;
не схотіли твої гарні вустонька
мені мовити слово єдине!

Твої очі — мов іскорки Раю,
але усміху з них не ловлю!
Та хоч де я стою, де блукаю, —
серце навпіл тобою ділю!

З неба зорі на мене мов дивляться,
шепче з місяцем їхня родина,
посміхаються, кажуть: "Ой, вітрові
надсилаєш пісні, бурлачино!"

Та на посміхи зір не зважаю,
про слова тії думку згублю!
Тебе завжди на мислі я маю,
серце навпіл тобою ділю!

Але спиш ти і, певно, у маренні
бачиш милого свого хлопчину.
Він тебе, в очі ніжно цілуючи,
пригортає до себе; о, гину!..

На добраніч! У далі зникаю...
Тихо спи, я ридання тлумлю...
Але там, де ходжу, де блукаю,
серце навпіл тобою ділю!


Ориґінал (джерело, виправлене мною згідно з ортографією граматичних матеріялів і словника з того-таки сайту (на жаль, єдиного загальноприйнятого правопису для ґріко досі немає) та моїм власним слуховим сприйняттям; див. також докладну та хвальну розвідку п. Мікеле "Ґорро" Ґоріні, де він зібрав докупи та звірив різні варіянти тексту серенади):

Ti en' glicèa tùsi nìfta ti en' òria!
C'evò e' pplònno pensèonta se sèna;
c'ettumpì sti ffenèstra-ssu, agàpi-mmu,
tis kardìa-mmu su nìfto ti ppèna...

Evò pànta se sèna pensèo,
jatì sèna, fsixì-mmu, 'gapò;
ce pu pào, pu sìrno, pu stèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!

C'esù mài de m'agàpise, òria-mmu,
e' 'ssu pònise mài 'pu se mèna;
mai citt' òria xìli-ssu en ènifse
na mu pì lòja 'gàpi vloimèna!

Itt' ammài-ssu to màgo, glicèo
en jelà mai ja mèna ftexò;
mentr' evò ci pu sìrno, pu stèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!

T'asteràcia 'pu pànu me vlèpune
ce m'o fèngo krifìzzu nnomèna,
ce jelù, ce mu lèun(e): ston ànemo
ta traùdia pelìs, i' xxamèna!

Ma ta jèja-tt' evò 'n ekkidèo
ce sta lòja-tt' en vàddho skupò,
jatì pànta se sèna pensèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!

Ma 'su plònni, telèste, ce s'ìpuno
'ste torì cìno pù e' gapimèno;
ti jelònta filì t'ammatàcia-ssu
ce se ssìfti sto pètto-tt', ohimmèna!..

Kalinìfta! Se fìnno ce fèo,
plàja 'ssù, ti 'vo pìrta prikò;
ma pu pào, pu sìrno, pu stèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!


   Запис 1981 р. з дещо инакшими словами у виконанні Джованні Мандза та народного ансамблю з м. Корильяно д'Отранто (на ґріко: "Х(К)оріяна"):

   Запис ансамблю "Ghetonìa" ("Сусідство"; альбом 1996 р. "Per incantamento" ("Чарами")):

 

 

   Виконання з крайнього фестивалю "La Notte della Taranta":

 

   👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/161-1-0-27788

І золото, й синь

   

   Вірш-пісня за мотивами дуже популярної ізраїльської пісні "כחול ולבן" ("Синій та білий"). Про автора її слів і музики Їсраеля Рашеля (ישראל רשל) мені відомо мало. Інтернет повідомляє, що народився він у Мінську в 1948 р. (і ніби навіть 14 травня, в день проголошення Мединат Їсраель; за иншими даними, в 1952 р.). Цю пісню написав у віці 21 року. Деякий час був "отказником", здійснив алію в березні 1971 р. Згодом працював у єврейській аґенції (тобто "Сохнут") ув Одесі. Його дружина Ірит загинула 27.03.2002 під час т.зв. "Пасхального теракту" в м. Нетан'я. Жодні инші його твори мені не відомі.

 

І золото, й синь, –
Мої кольори!
І золото, й синь
Моєї землі!

 

   Приспів:
І золото, й синь,
І золото, й синь, –
Мої кольори,
Доки днів моїх плин!

І золото, й синь, –
Як пісня до зір!
І золото, й синь, –
Надія на мир!

   Приспів.

І золото, й синь, –
Донбас і Карпати!
І золото, й синь,
Де серцю співати!

   Приспів.

І золото, й синь, –

Як сонце і море!

І золото, й синь, –

Безмежні простори!

   Приспів.

 

І золото, й синь, –
Лиш два кольори!
І золото, й синь, –
Щораз повтори!

   Приспів.

 

Пісня "כחול ולבן":

 

כָּחֹל וְלָבָן
זֶה צֶבַע שֶׁלִּי
כָּחֹל וְלָבָן
צִבְעֵי אַדְמָתִי

   פִּזְמוֹן:
כָּחֹל וְלָבָן
כָּחֹל וְלָבָן
זֶה צֶבַע שֶׁלִּי
כָּל יָמַי לְעוֹלָם

כָּחֹל וְלָבָן
כְּמוֹ שִׁיר כְּמוֹ חֲלוֹם
כָּחֹל וְלָבָן
תִּקְוָה לְשָׁלוֹם
 

   פִּזְמוֹן.

כָּחֹל וְלָבָן
חֶרְמוֹן וְכִנֶּרֶת
כָּחֹל וְלָבָן
לִבִּי מְזַמֵּר אֵת

   פִּזְמוֹן.

כָּחֹל וְלָבָן
שָׁמַיִם וָשֶׁלֶג
כָּחֹל וְלָבָן
זֶה פֶּלֶא וָפֶלֶא

   פִּזְמוֹן.

כָּחֹל וְלָבָן
אֵין צֶבַע אַחֵר
כָּחֹל וְלָבָן
אֲנִי רַק חוֹזֵר
   

   פִּזְמוֹן.

 

 

Виконання дуету "רֵעִים" ("РеІм"; "Друзі"):

 

  

    👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/161-1-0-27181

   Русини, єднаймо серця!

 

    Славень русинів-українців за мотивами славня румеїв-еллінів України (сл. та муз. Доната Патрі́чі). Гадаю, саме таке написання прізвища є правильним, як засвідчують, окрім статті у посиланні, також і телефільм 1993 р. "Життя українських греків" (21:57), п'ятий випуск альманаху "Пирнэшу астру" ("Вранішня зоря", 2002; стор. 2, 3, 14, 64, 174-5), стаття 2018 р. про греків Приазов'я та инші джерела. Проте другий (1989, стор. 21) і третій (1991, стор. 6, 7) випуски "Пирнэшу астру", презентація видання перекладів мовами греків України вибраних поезій Шевченка (1993 р.; у вимові Рауля Чілачави, 3:42 та 34:57), "листок-сигнал" до 70-річчя митця, після якого він прожив лише 12 днів, і стаття у Вікіпедії подають форму "Патрича". Водночас у телефільмі "Чиста криниця" до того самого ювілею присутні обидва варіянти ("Патріча" (2:10:21, 2:22:53, 2:31:42, 2:38:41) і "Патрича" (2:07:27)), як і в колективній монографії "Грецький лінгвокультурний простір" 2021 р. ("Патрича" 16 разів і "Патріча" 5 разів).

 

   Присвячую мученикам Маріюполя та Маріюпільщини.

 

Русини, єднаймо серця,
Покиньмо страхи навісні!
Ми зве́ршим діла видатні,
Коли ми з'єднаєм серця!

   Приспів:
Ми всі з однієї родини,
Ми, браття і сестри, — русини!
Вкраїна — наш сонячний дім!
Вперед, громадяни, ходім!

Хай чиста в нас буде душа!
За морем чи в колі господи
Несімо знамена свободи!
Хай радісна буде душа!

   Приспів.

У злагоді маємо жить!
У тому лиш наше спасіння!
Наш Боже, даруй нам прозріння,
Навчи нас у злагоді жить!

   Приспів.


Вірш-першоджерело "Εμπρός!"*:

Ρωμαίοι, σωρηυτέτ' σ' έναν τόπ',
Αφόβητα έχουμ' καρδής,
Να κάνουμ' πορούμ' χίλια δλης,
Αν είμασ', Ρωμαίοι, σ' έναν τόπ'.

   Επωδός:
Μεις φύτρωσαμ' σ' έναν πατρίδα,
'γώ Έλληνας, 'σύ Ελληνίδα,
Ελλάδα — δικό μας το φως,
Εμπρός, πατριώτες, εμπρός!

Τ' ψυχή μας να εν καθαρή,
Τ' σημαία μας — ελευθερία,
Σ' Ελλάδα εν, στην Ουκρανία
Τ' χαρά μας να εν καθαρή.

   Επωδός.

Μεις χρειάζετ' να ζούμ' φιλικά,
Αυτό εν για μας — σωτηρία,
Θεός 'ς μας πρατίσ', Παναγία
'ς μαθίσ' μας να ζούμ' φιλικά!

   Επωδός.

 

* — я "підтягнув" текст до літературної димотики, виходячи з дещо димотизованого виконання Каци (слухайте нижче) та мого скромного розуміння. При цьому я не зміг з'ясувати час і місце першої публікації вірша. Єдине видання, яке я знайшов, міститься у вищезгаданому п'ятому випуску "Пирнэшу астру" (стор. 15; звісно, кирилицею) та за мовою є ближчим до рідного малоянисольського діялекту Патрічі. Саме цю версію виконує Єлена Діаманді (тоді донецька співачка, нині живе в Нормандії та виступає у складі місцевого гурту "Horizon") на завершення вечора пам'яти Патрічі (2004-5 р.?; 1:59:45-2:03:02). Але оскільки виконання Каци датується 1997 р., то, найімовірніше, вірш було десь надруковано раніше.

 

   Виконання світлої пам'яти Тамари Каци́ з телефільму реж. Стельйоса Еліньядіса "ΤΑΜΑΡΑ" (запис 1997 р. з атенського Іро́діона, 11:51-16:17 у фільмі; там-таки слухайте її виконання останнього куплета з приспівом на сьомому фестивалі "Мега Йорти" у Чермалику того самого року, 5:52-7:40):

 

 

   👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/161-1-0-27165

 Не розмовляйте з юнаком...

 

   Переклад пісні "Μην του μιλάτε του παιδιού" (сл. Лефтеріса Пападопулоса, муз. Міміса Плесаса) з музичної комедії засновника й класика цього жанру в Елладі Яніса Дальянідіса "Μια κυρία στα μπουζούκια" ("Пані в кафешантані", 1968; подальша інформація тут і тут)

 

Отой хлопчина, що в кутку
мовчазно випиває,
якісь гіркі свої жалі
у серденьку ховає.

   Приспів:
Ти знайшла дання-сухоти
й випити йому дала,
та не знайдеш ти любови
як ота, що продала.

Не розмовляйте з юнаком;
залиште, хай поплаче;
хай спалять горе та біду
сльозини ті гарячі...

   Приспів


Ориґінал:

Το παλληκάρι στη γωνιά
που αμίλητο τα πίνει
ένα πικρό παράπονο
μες στην καρδιά του κλείνει

   Επωδός:
Συ το βρήκες το φαρμάκι
και να πιει του το ‘δωσες
δε θα βρεις άλλη αγάπη
σαν κι αυτή που πρόδωσες

Μην του μιλάτε του παιδιού
αφήστε το να κλάψει
με τα καυτά του δάκρυα
τον πόνο του να κάψει

   Επωδός


   Виконання Яніса Пулопулоса зі стрічки:

 

 

 

   👉  http://virchi.pp.net.ua/publ/161-1-0-27656

Коли це не ґеноцид у Ґазі, то що ж це?!

   Переклад статті Ґ. Леві з "Га-Арец" від 14 січня ц.р.

 

   Припустімо, що позиція Ізраїлю у Гаа(д)зі (та Ґазі! — IiC) слушна й справедлива, та Ізраїль не скоїв жодного ґеноциду чи чогось близького до нього. Тоді що це?! Як ви називаєте масове вбивство, що триває навіть тоді, коли пишуться ці рядки, не розбираючи, неспинно, в обсязі, який важко собі уявити?!

   Як назвати вмирущих дітей на лікарняних долівках, у декого з яких не зосталося нікого на світі, і голодних літніх цивільних, які тікають задля порятунку від ненастанної бомбової загрози повсюди?! Хіба правове визначення змінить їхню недолю?! Ізраїль полегшено зітхне, якщо суд зніме звинувачення. Щодо нього, якщо це не ґеноцид, то наша совість знову буде чистою! Якщо Гааґа скаже: "Не ґеноцид!", ми знову-таки будемо найморальнішими у світі!

   Цих вихідних, ізраїльські медія та соцмережі виверглися захватом і похвалою правовій команді, що представила нас у Гаа(д)зі. Яка вишукана анґлійська та переконливі арґументи!

   Напередодні ж медія майже не донесли позицію Південної Африки, що була представлена навіть кращою анґлійською, ніж ізраїльська, та була значно більше заснована на фактах і менше — на пропаґанді, ще раз доводячи, що в цій війні ізраїльські медія впали небувало низько.

   Вони вбачають свій обов'язок у посиленні ізраїльської позиції та уневажненні позиції "правового підрозділу ХаМаС". Подивіться, як багато правової пошани ці знавці принесли нам!

   Приймімо, що ми говоримо про країну, яка є під судом за найважчі порушення, що існують у міжнародних законах. Ті, що в чорних мантіях і білих перуках, і ті, що без них, представили звичні арґументи Ізраїлю, декотрі з яких справедливі, приміром, описи лютости 7-го жовтня.

   Щодо инших частин, то було важко збагнути, чи сміятися, чи плакати з них. Як-от із арґументу, що ХаМаС один має бути звинувачений за умови в Ґазі. Ізраїль не докладає руки до того, ані участи не бере. Твердження, що у поважній міжнародній установі має підлягти сумніву та ображає розум її суддів.

   І що думати про зауваження чільника ізраїльської команди захисту проф. Малколма Шо (Shaw): "Дії Ізраїлю домірні та мають на меті лише збройні сили"? А як насправді?! Домірні з таким руйнуванням?! Коли такий вигляд має домірне, то який же — недомірне?! Гірошіма?!

   "Лише проти збройних сил" із майже безліччю мертвих дітей (вже понад 12 000!!! — IiC)?! Про що він каже?! "Надсилаючи телефонні дзвінки, щоб евакуювати сторонніх"; хто все ще має робочий телефон у Ґазі, і де саме ті, хто мав би евакуювати(ся) в цьому пеклі, де не лишається жодного клаптика безпечної землі?! І останнє: "Навіть якщо солдати порушили закони, що реґулюють війну, це буде почуто ізраїльською правовою системою".

   Шо явно не чув про ізраїльську правову систему і ще менше про те, що зветься військовою правовою системою. Він не чув, що після операції "Лите оливо", конфлікту 2008-2009 р.р. із Ґазою, лише чотирьох солдатів було звинувачено у кримінальних злочинах, і лише одного з них відправлено до в'язниці за незначну провину крадіжки кредитки (!). Всіх инших, що кидали набої та бомби на невинних, ніколи не буде звинувачено.

   А як щодо зауважень др. Ґаліт Раґуан, відкриття кінця тижня, що її, без сумніву, буде обрано запалювати цьогорічний смолоскип під час церемонії Дня Незалежности на горі Герцля: "ЦаГаЛь переміщує шпиталі до безпечнішого місця" (текст виступу, 30-й пункт, і відео, 8:37-8:45)? Чи Шифу буде переміщено до Ше(и)би? Рантісі до Сороки? Про які безпечні місця в Ґазі вона каже, і які шпиталі перемістить ЦаГаЛь?!

   Ніщо з цього, звісно, не доводить, що Ізраїль скоїв ґеноцид. Суд вирішить це (на щастя, поки не вирішив — IiC). Але почуватися добре при таких арґументах захисту?! Почуватися добре після Гааґи?! Почуватися добре після Ґази?!!!